ІНШІ ЛАНКИ СИСТЕМИ САМОВРЯДУВАННЯ

До системи самоврядування України входять також інші форми територіальної самоорганізації громадян: громадські комітети і ради самоврядування. Територія їх діяльності визначається виконкомом відповідної міської, районної в місті, селищної, сільської Ради, виходячи з соціально-економічної цілісності території та з урахуванням пропозицій населення. Обираються органи громадського самоврядування на загальних зборах (сходах) громадян або і\ представників. Зміст їх діяльності визначається основними завданнями соціально-економічної та політичної перебудови, що відбувається в Україні. Закон про місцеве та регіональне самоврядування України (ст. 4, 56) передбачає право місцевих Рад народних депутатів передавати частину своїх повноважень органам територіальної самоорганізації громадян відповідно з фінансово-матеріальним забезпеченням для здійснення цих повноважень. Громадські комітети і ради самоврядування здійснюють також інші повноваження. Ііове законодавче положення про можливість передачі місцевими Радами повноважень органам територіальної самоорганізації громадян слід розглядати в аспекті підвищення ролі громадськості у вирішенні суспільно-самоврядних справ, а критерієм для цієї передачі, мабуть, повинна бути ефективність у вирішенні таких повноважень. Це має бути стимулом для розгортання суспільної активності населення мікротериторіальних колективів. Правовою основою діяльності органів територіальної самоорганізації громадян, крім законодавчих актів держави, мають бути статути (положення), затверджені загальними зборами (сходами) громадян або їх представниками та зареєстровані виконавчими комітетами відповідних Рад народних депутатів. Оріани громадського самоврядування не є підпорядкованими місцевим Радам, виконкомам, отже, останні не можуть керувати їх діяльністю. Функціонування органів територіальної самоорганізації громадян розширює соціальну основу місцевого самоврядування, забезпечує умови для реалізації громадянами їх конституційних прав на участь в управлінні державними і громадськими справами. Поняття демократії включає до свого змісту поряд з представницьким безпосереднє народовладдя. Формою безпосереднього волевиявлення населення є місцеві референдуми (народне голосування), які проводяться за рішенням Рад народних депутатів в межах їх компетенції на підвідомчій Радам території. Рішення, прийняте референдумом, є обов'язковим для виконання відповідною Радою, підприємствами (об'єднаннями), організаціями та установами, громадянами, якщо воно не суперечить закону (ст. 54). Порядок проведення місцевих референдумів визначається Законом України від 3 липня 1991 р. “Про всеукраїнський та місцеві референдуми”. До форм прямої демократії належать також збори (сходи) громадян за місцем проживання (ст. 55). Вони скликаються головою Ради або виконкомом, органами територіальної самоорганізації громадян для обговорення найважливіших питань, що стосуються інтересів громадян, висування кандидатів у депутати Рад народних депутатів, формування органів місцевого самоврядування та інших питань місцевого життя. Пропозиції про скликання загальних зборів (сходів) громадян можуть вносити громадяни, депутати, постійні комісії місцевої Ради, депутатські групи, трудові колективи, громадські організації. Коли скликання загальних зборів є неможливим, можуть скликатися збори (сходи) представників громадян населених пунктів, мікрорайонів, житлових комплексів, вулиць, кварталів та інших територіальних одиниць. Норми представництва на них визначаються органом, якому належить право скликання зборів громадян. Повноваження, порядок скликання і проведення загальних зборів (сходів) громадян визначається Положенням про загальні збори (сходи) громадян за місцем їх проживання в Україні. Основною ж ланкою в системі місцевого самоврядування є сільські, селищні, міські Ради народних депутатів, котрі на своїй території об'єднують і координують діяльність усіх інших ланок місцевого самоврядування (ст. 2). Система місцевого самоврядування на територіальному рівні становить певну цілісність зі спільними основними завданнями і метою максимально можливого задоволення інтересів людини. Реалізуючи спільні завдання, елементи системи виконують і свої специфічні функції.