Народногосподарське значення агропромислового комплексу України.

Агропромисловий комплекс (АПК) — це сукупність ла- нок народного господарства (галузей, підгалузей, вироб- ничих підприємств, організацій), діяльність яких тісно пов'язана з виробництвом, зберіганням, транспортуван- ням, переробкою та збутом продукції. АПК формуються на основі агропромислової інтеграції в умовах високого рівня розвитку продуктивних сил та усуспільнення виробництва. Поділяються на агропромислові підприємства та агропро- мислові територіальні комплекси. За територіальними масштабами та особливостями вони різноманітні. В галу- зевій структурі АПК виділяють такі основні сфери: сільське господарство; промисловість по переробці сільськогоспо- дарської сировини (харчова, деякі галузі легкої промисло- вості); виробництво засобів виробництва для сільського- сподарських та несільськогосподарських галузей (машино- будування для сільського господарства, легкої та харчової промисловості, виробництво мінеральних добрив тощо); заготівля, транспортування та збут продукції; виробниче обслуговування комплексу (ремонт тракторів та сільсько- господарських машин, будівництво тощо); наука, управлін- ня, підготовка кадрів. Складовою частиною АПК є також продовольчий ком- плекс, який включає такі підкомплекси: зернопродуктовий, картоплепродуктовий, цукробуряковий, плодоовочевокон- сервний, виноградно-виноробний, м'ясний, молочний, олійно-жировий. Функціональна структура АПК відображає його внутрішні комплексоутворюючі зв'язки, які найінтенсив- ніше розвиваються у сфері виробництва і переробки кон- кретних видів сільськогосподарської продукції. Основними ланками функціональної структури агропромислового інтегрального комплексу є агропромислові спеціалізовані комплекси, що розвиваються на базі певних агропроми- слових циклів. Їхня територіальна структура складається з регіональних і зональних елементів. АПК як складна система має три головні аспекти: ком- понентний, територіальний і організаційний. Компонентний аспект структури АПК полягає у наявності і зв'язаності ок- ремих галузей, функціональних сфер (блоків) галузей і аг- ропромислових циклів (ланцюгів). Агропромисловий цикл (ланцюг) як одна з форм ком- понентної структури АПК — це поєднання взаємопов'яза- них стадій одного виробничого процесу, що охоплює ви- робництво, переробку і реалізацію сільськогосподарської продукції. Агропромислові цикли є основою формування спеціалізованих АПК (м'ясопромислового, молокопроми- слового, плодоовочевоконсервного тощо). Основною формою територіального зосередження сільськогосподарського виробництва і засобом розв'яза- ння питань його планової територіальної організації є аг- рарно-територіальні комплекси (АТК). Під АТК слід ро- зуміти певну систему територіальних формувань сільсько- господарських підприємств, для яких характерно порівня- но стійке поєднання галузей і вироблюваних продуктів у виробничо-територіальних типах господарств, що скла- лося на основі найновіших технологічних процесів і раціональних виробничих зв'язків. АТК є результатом роз- витку територіального поділу сільськогосподарської праці, для якого характерні переважно горизонтальні виробничі зв'язки. В Україні сформувався АПК республіки — важлива функціональна ланка всього народногосподарського ком- плексу України. Це другий після індустріального вироб- ництва структурний підрозділ господарства України. На галузі, що входять до АПК республіки (включаючи забезпе- чення його засобами виробництва), припадає близько 40% валового суспільного продукту, майже чверть основних виробничих фондів і чисельності зайнятих працівників.